Закон про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності
bootstrap html templates


Закон про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх

діяльності

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, No 22, ст.216)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

No 1197 — VII від 10.04.2014 , ВВР, 2014, No 24, ст.883

No 1556 — VII від 01.07.2014 , ВВР, 2014, No 37 — 38, ст.2004

No 835 — VIII від 26.11.2015 , ВВР, 2016, No 2, ст.17}

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об’єднаннями, інши ми об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями. Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об’єднань у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин, участі у

соціальному діалозі.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.

Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

роботодавець — юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа-підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб;

організація роботодавців — неприбуткова громадська організація, яка об’єднує роботодавців;

об’єднання організацій роботодавців — неприбуткова громадська організація, яка об’єднує організації роботодавців, їх об’єднання.

Стаття 2.

Право роботодавців на об’єднання

1. Роботодавці мають право об’єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

2. Організації роботодавців, їх об’єднання можуть створювати об’єднання організацій роботодавців, вступати до таких об’єднань та виходити

з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об’єднань організацій роботодавців.

3. Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З т

ого самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних

посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

{Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом No 835 — VIII від 26.11.2015 }

Стаття 3.

Законодавство України про організації роботодавців, їх об’єднання

1. Законодавство України про організації роботодавців, їх об’єднання ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які застосовуються в Україні в порядку, передбаченому законом, та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 4.

Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на роботодавців, організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців, а також на відносини, що виникають між роботодавцями, організаціями роботодавців, їх об’єднаннями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених законодавством, а також профспілками, їх організаціями, об’єднаннями.

2. Дія цього Закону не поширюється на об’єднання громадян, які створені відповідно до інших законів України, крім зазначених у частині першій цієї статті.

3. Визначення «організація роботодавців», «об’єднання організацій роботодавців» та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об’єднання, які створені і діють відповідно до цього Закону. Власна назва організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців повинна містити інформацію про їхній статус.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом

No 835 — VIII від 26.11.2015 }

Стаття 5.

Мета і завдання організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціальн ого діалогу.

2. Основними завданнями організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців є:

1) забезпечення представництва і захисту прав та законних інтересів роботодавців у відносинах з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуванн я, професійними спілками, іншими громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та утвореними ними органами;

2) підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

3) участь у формуванні та реалізації економічної, соціальної політики держави, регулюванні економічних, соціальних, трудових відносин;

4) сприяння збільшенню обсягів виробництва продукції і послуг;

5) сприяння створенню нових робочих місць;

6) співробітництво з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх організаціями та об’єднаннями;

7) участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому та територіальному рівнях, координація діяльності роботодавців у виконанні зобов’язань за цими угодами;

8) сприяння вирішенню колективних трудових спорів, сприяння максимальному дотриманню інтересів роботодавців при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

9) вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, сприяння поширенню професійних знань та досвіду;

10) участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості, професійної орієнтації;

11) розвиток співробітництва з іноземними і міжнародними організаціями роботодавців та їх об’єднаннями.

3. Організації роботодавців, їх об’єднання для максимально ефективного виконання своїх завдань щодо захисту і представництва прав та законних інтересів своїх членів можуть бути визнані саморегулівними організаціями в установленому законодавством порядку. Для реалізації цілей та завдань саморегулівних організацій організації роботодавців, їх об’єднання є непідприємницькими товариствами.

4. Організації роботодавців, їх об’єднання, здійснюючи представництво та захист соціальних, економічних та інших прав та законних інтересів роботодавців, повинні дотримуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України.

Розділ II

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ’ЄДНАНЬ

Стаття 6.

Принципи утворення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Організації роботодавців та їх об’єднання утворюються і діють на принципах:

1) законності та верховенства права;

2) свободи об’єднання;

3) незалежності та рівноправності членів;

4) самоврядності;

5) соціального діалогу;

6) аполітичності;

7) відкритості та гласності;

8) відповідальності за виконання взятих зобов’язань.

2. Організації роботодавців, їх об’єднання вирішують питання щодо діяльності організації, об’єднання на підставі своїх статутів.

3. Організації роботодавців, їх об’єднання зобов’язані забезпечувати повне та своєчасне інформування своїх членів з питань їх діяльності, ознайомлювати на їх прохання з усіма матеріалами, що стосуються діяльності організації, об’єднання.

Стаття 7.

Гарантії діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань

1. Держава гарантує додержання прав та законних інтересів організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців і забезпечує їх реалізацію в установленому законом порядку.

2. Держава визнає створені відповідно до цього Закону організації роботодавців, їх об’єднання повноважними представниками їх членів, захисниками їх прав та законних інтересів, співпрацює з організаціями роботодавців, їх об’єднаннями в реалізації їх прав, сприяє встановленню з ними ділових партнерських взаємовідносин.

3. Організації роботодавців та їх об’єднання самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, проводять інші заходи, які не суперечать законодавству.

4. Забороняється втручання у статутну діяльність організацій роботодавців, їх об’єднань з боку органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, їх організацій та об’єднань, політичних партій та інших об’єднань громадян.

5. Держава не несе відповідальності за зобов’язаннями організацій роботодавців та їх об’єднань, організації роботодавців, їх об’єднання не несуть відповідальності за зобов’язаннями держави, крім випадків, прямо передбачених законом.

© Копірайт 2019 - Всі права захищено